Григорій Паламар

Народився Григорій Паламар 4 червня 1929 р. у с. Володимирцях Жидачівського району. У 1941-1944 рр. навчався у Львівській художньо-промисловій школі. Під час німецької окупації був вивезений на примусові роботи в Німеччину, після німецько-російської війни – в Росію. Закінчив Львівське художнє училище. Ґрунтовно освоїв різні альфрейні, живописні, графічні техніки, скульптуру. Розписував львівські готель «Інтурист», залізничний вокзал, оперний театр, будинок Верховної Ради України в Києві. Значну частину життя працював художником, головним художником Стрийського склозаводу. У вільний від роботи час тричі обійшов з мольбертом Карпатський край. Змалювати таку кількість давніх церков не спромігся, напевно, жоден український художник. Деяких із цих храмів уже нема, як у с. Тейсарові Жидачівського району, в глухому закутку Карпат, де бував і молився митрополит А. Шептицький. Завдяки невтомності художника як пейзажиста є змога милуватися чарівними краєвидами, замками й церквами Поділля, Лемківщини, Бойківщини, Гуцульщини, Закарпаття, Волині. До найкращих творів митця слід зарахувати: художнє скло – ансамбль «Український», композиції «Червона калина», «Мереживо», «Чорногора», «Сивина століть»; акварелі – «Церква в селі Чорноголова», «Церква у Нересниці», «Портрет старого гуцула з Космача», «Зима на Верховині»; пастелі – «Гірська дівчина», «Дорога на вершину Тростян», «Куточок старого Львова». У доробку Григорія Паламаря – близько двох тисяч творів. 

 Галерея Григорія Паламара на сторінці "Ми, стрияни".

Учасник місцевих, крайових, всеукраїнських, міжнародних виставок.

Помер 25 серпня 2010 р. Похований у Стрию.

Більше можна прочитати на сторінці  Паламар Григорій  у Вікіпедіїї.

Остання зміна:  21 грудня 2013