Народився
Григорій Паламар 4 червня 1929 р. у с. Володимирцях Жидачівського району. У
1941-1944 рр. навчався у Львівській художньо-промисловій школі. Під час
німецької окупації був вивезений на примусові роботи в Німеччину, після
німецько-російської війни – в Росію. Закінчив Львівське художнє училище.
Ґрунтовно освоїв різні альфрейні, живописні, графічні техніки, скульптуру. Розписував
львівські готель «Інтурист», залізничний вокзал, оперний театр, будинок
Верховної Ради України в Києві. Значну частину життя працював художником,
головним художником Стрийського склозаводу. У вільний від роботи час тричі
обійшов з мольбертом Карпатський край. 
Змалювати таку кількість давніх церков
не спромігся, напевно, жоден український художник. Деяких із цих храмів уже
нема, як у с. Тейсарові Жидачівського району, в глухому закутку Карпат, де
бував і молився митрополит А. Шептицький. Завдяки невтомності художника як
пейзажиста є змога милуватися чарівними краєвидами, замками й церквами Поділля,
Лемківщини, Бойківщини, Гуцульщини, Закарпаття, Волині. До найкращих творів
митця слід 
зарахувати: художнє скло – ансамбль «Український», композиції
«Червона калина», «Мереживо», «Чорногора», «Сивина століть»; акварелі – «Церква
в селі Чорноголова», «Церква у Нересниці», «Портрет старого гуцула з Космача»,
«Зима на Верховині»; пастелі – «Гірська дівчина», «Дорога на вершину Тростян»,
«Куточок старого Львова». У доробку Григорія Паламаря – близько двох тисяч
творів.
Галерея Григорія Паламара на сторінці "Ми, стрияни".
Учасник
місцевих, крайових, всеукраїнських, міжнародних виставок.
Помер
25 серпня 2010 р. Похований у Стрию.
Більше можна прочитати на сторінці Паламар Григорій у Вікіпедіїї.
Остання зміна: 21 грудня 2013
