Вівторок, 22.08.2017, 07:29Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Бібліотеки ЦБС
Для користувача

Теодора Савчинська-Латик


             Теодора Петрівна Савчинська – Латик народилася 29 травня 1940 року в м. Стрию. Закінчила Львівське медичне училище за спеціальністю «Cтоматологія». До 1997 року працювала в Залізничній  клінічній лікарні. Працюючи за спеціальністю, займалася самоосвітою, поглиблювала свої знання з гуманітарних дисциплін, вивчення іноземних мов. З 2004 року вона є керівником молодіжного  літературного гуртка «Мелодія слова». Сьогодні  працює викладачем – катехитом  у  Центрі перед шлюбної катехизації наречених при Кафедральному соборі Успіння  Пресвятої Богородиці /у 1997 році закінчила чотирирічні Катехитичні курси при Львівській Архієпархії/.

            Весь свій вільний час присвячує творчості, зокрема поезії. Девіз Теодори Петрівни: «Кожний день для молитви і праці, а вільна хвилина для творчості». І хоч часу для поезії залишається небагато, але написано уже чимало - 11 збірок поезій та творів  для дітей.

          Перша збірка її поезій «Писанкове порання» вийшла у видавництві «Відродження» у 1995 році. Кожний рядок цієї збірки пронизаний любов’ю до рідного краю, людей, мови.

Писанкове порання
На світлій порі Великоднього Дня
На сонячнім вітрі світання,
У променях неба, у хмарах без дна
Бринить писанкове порання.
Збудилися трави, ожили ліси,
Воскресло життя барвінкове,
А дзвони надії ту велич краси
Вплели в Воскресіння Христове.

Багато в цій збірці посвят- це поезії присвячені пам’яті Нестора Нижанківського, Тараса Шевченка, сучасникам, колегам, батькам.

Пройшло 5 років після виходу її першої збірки  і її слово стало більш витонченішим, гострішим, досконалішим. Відтак побачили світ книжки: «Віднайди нас Господи»( 2000), «Квітка в росі» ( 2003), «Рівнодення» ( 2005), «Мініатюри та рефлексії»( 2009).

Її вірші мають глибокий філософський зміст, проникливе осмислення нашого минулого, сьогодення і майбутнього. Осмислення сенсу життя. Для чого ми живемо, з якою метою прийшли у цей світ? І ось її відповідь:

«Служити радісно добру
Без застережень, цільно
Розсіювать  зерно – скарби
Іти стежками вільно».

Теодора Савчинська переконана, що нічого в цьому житті не проходить безслідно, а за кожний лихий вчинок і навіть лиху думку потрібно нести відповідальність. Вона закликає всіх людей жити чесно, дотримуватись християнських законів. Тому ряд її поезій мають назву Заповідей Божих: «Не свідчи ложно», «Не кради і не бажай чужого», «Шануй батька і матір» та багато інших.

Та все ж, переважає інтимна лірика, вірші про високі земні почуття: кохання, вірність, дружбу, щастя.

             « … Зроби мене щасливою
                   З лиця хай усміх не щеза
                  Щоби в очах зірнички сяяли,
                  Від сміху радісна сльоза.
  Дивись на мене з добротою
 І поглядом даруй любов
 Як квітку принесеш ,- кохання
Цвістиме маківкою знов…».

Із збірки до збірки мандрує пейзажна лірика. Надзвичайно трепетні і такі барвисті поезії, дійсно западають у ти дійсно відчуваєш себе частинкою матінки-природи.

                                                  Останні квіти пахнуть літом
                                                  І терпким сумом стиглих трав.
                                                  Вино ожинове густіє,
                                                 Тернину вітер заховав…
                                                 Любов осіння поміж листям
                                                 Ховає жовті кольори,
                                                 Лиш горобина червоніє
                                                 У пізні й довгі вечори.

        Теодора Петрівна любляча мати і бабуся, інакше не змогла б написати такі чудові твори для дітей: віршики, казочки, віршовані розмальовки.

Чудово художньо оформлені, зібрані у збірочки:

Збірка  «Щебече малеча»

Казка у віршах «Лісова школа»

Вірш для дітей «Ангеле - Хоронителю»

Прозові твори у книжці «Про тих хто поруч» 

За творчість для дітей і використання ними поезій у своїх виступах отримала Міжнародну нагороду – «Орден Усмішки» ( 2003).

      З польської мови переклала казку Корнелія Макушинського «Пригоди цапка Матолка» та твори сучасного польського письменника Адама Зелінського, який має стрийське коріння.

         Творчий, поетичний етап поетеси ще триває і хто-зна, чим озветься ще якась потайна струна її ліри. То ж побажаймо її Божої благодаті і Божої опіки, творчого натхнення і дякуємо за ті уроки доброти, любові, духовної моральності, розуміння Божих настанов та істин, без яких неможливе спасіння наших душ.


                                             Видані у 2013 році:                

                    


Пошук
Наші ресурси
Територія фахівця
Презентуємо ЦБС
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0