Народився Віталій Нестерчук у 1972р. в м. Стрию в родині
відомого поета і художника Мирона Нестерчука. Закінчив Стрийську СШ №10 та
Стрийське художнє училище № 16 за спеціальністю художник – оформлювач. Був
активним учасником спілки української молоді на Стрийщині.
Уподобання
Нестора – туризм, фотографія, авангардний і анархічний живопис, графіка,
карикатура. Член редколегії Журналу «Наступ». Автор філософсько – пізнавальних
книг «Артефакт», «Брага», «Праща».
Тепло
рідної землі, бажання прислужитися їй вагою свого духовного одкровення привело
Віталія до літературної праці і не випадково своїм псевдо він взяв легендарне
прізвище «Нестор».
Вірші
Нестора не для пересічного читача, не для тих, хто любить посидіти наодинці із
збірничком поезій. Це поезія бунтара, для
молодих і упертих, для тих хто готується до боротьби з цілим світом, щоб
змінити його на краще.
Від них
можна набратися войовничого запалу, вони спонукають до дії.
Угору йди – хай рвуться сухожилля,
Минай орлині гнізда і зірки
Лише не смій упасти від безсилля –
Голодні й злі крадуться вслід вовки.
Його вірші читаються
легко, але вони дають багато підстав для
обдумування, не залишають читача у спокої після першого прочитання, спонукають
глибше проникнути у суть написаного.
Чи можеш ти звільнитись від вітрів,
Які у серці творять хуртовину?
Хіба твій спокій – те,
чого хотів,
Й те, що передасиш у спадок сину?
Не можна оминути ще однієї грані таланту
Нестора – його інтимної лірики. Ця тема не байдужа жодному поету. Автор
відкриває найсокровенніші таїни свого ліричного героя, що підсилює нашу
прихильність до поезій. Ось як означено справжнє кохання в одному з ліричних
віршів: