Мирон Матвійович Нестерчук народився 25 травня 1942 року в селі Силно Ківерцівського району на Волині. Закінчив Український інститут інженерів водного господарства вмісті Рівному.Працював на меліоративному будівництві, займався проектною, культосвітньою роботою. Працював різьбярем, художником–оформлювачем. Заочно навчався в Московському Університеті мистецтв на факультеті образотворчого мистецтва. З 1971 року проживає в Галичині, у Стрию. Довгий час працював художником – оформлювачемСтрийськогокраєзнавчого музею «Верховина». Про Мирона Нестерчука - художника можна дізнатися на сторінці"Стрий мистецький".
Поет. Перекладач. Перша книжка Мирона Нестерчука «Джерела» побачила світ понад 30 років тому і тоді стало очевидним, що в українську поезію прийшов самобутній поет.
В колисці думи слово жде крила,
Нам вільна праця вища нагороди.
Беруть початок ріки з джерела,
А джерела початок у народі.
Невдовзі Мирон Нестерчук порадував читачів і новою книгою поезій «Мелодія світанку» (1985), до якої увійшли вірші – пісні його долі, цикл «Сонячне гроно Вірменії» та поема – феєрія «Джерело». Пізніше, одна за одною побачили світ книги «Свитязь» (поліська легенда) (1994), «Вірменська рапсодія» (1993), «Силно» (2002).
Самота
Самотня.
Печальна, як гроно калини осінньої ночі.
Приснилося:
Явір тоненьку тополю в степу обнімає.
Вуста полинові
Щомиті, щохвилі волають:
- Не хочу!
А серце у грудях
Тихенько перечить:
- Жадаю…
Поетичний світ Мирона Нестерчука овіяний сонцем і світлом, спрагою життя і цвітіння, буяння і краси. Він утверджує красу людських вчинків, оспівує дивовижну гармонію навколишнього світу. Він любить цей світ по – особливому, даруючи людям розсипи своїх думок і суджень, бо здатність мислити – це здатність зрозуміти оточуючих.
Мирон Нестерчук відзначився і дослідницько – науковою роботою, опрацювавши архів і видавши монографію про видатного українського художника Петра Обаля.
Неодноразово перебуваючи у Вірменії у колі членів літературно – мистецького об’єднання «Хвилі Стрия», серцем відчувши землю з трагічною, як і в України історичною долею, поет вивчає вірменську мову, історію Вірменії. Перекладає з вірменської мови кращі твори поетів сучасних і класиків, зокрема Григора Нарекаці, Нерсеса Шноргалі Нагапета Кучака та інших.
Мирон Нестерчук зробив повний переклад «Книги трагедій» Григора Нарекаці на українську мову, аналога якому немає в нашій перекладній літературі. Поряд з Біблією вона найбільш пошанована книга у Вірменії з давніх давен. Мирон Нестерчук працював з різними виданнями, і результатом його багаторічної праці став переклад у віршованій формі, який найкраще передає дух оригіналу. Його переклад «Книги Трагедії» Григора Нарекаці у 2004 році стала лауреатом Форуму видавців у Львові.
За перекладацьку діяльність Мирон Нестерчук нагороджений Грамотою Президента Вірменії та медаллю Мовсеса Хоренаці (древній історик, батько вірменської історії). А нещодавно Мирону Нестерчуку за вклад у популяризацію вірменської літератури вручили високу нагороду – золоту медаль Міністерства культури Вірменії. Це засвідчує велику перекладацьку спромогу нашого земляка, його натхненну працю в ім’я збагачення української культури, подальшого утвердження школи українського перекладу.
Творча спадщина Мирона Нестерчука багата і відображає розмаїті грані його таланту. Завдяки високохудожній майстерності, професіоналізму здобув авторитет та визнання серед літературно – мистецької спільноти краю, нашого міста, в якому живе і плідно творить уже більше сорока років.
Мирон Нестерчук зробив повний переклад «Книги трагедій» Григора Нарекаці на українську мову, аналога якому немає в нашій перекладній літературі. Поряд з Біблією вона найбільш пошанована книга у Вірменії з давніх давен. Мирон Нестерчук працював з різними виданнями, і результатом його багаторічної праці став переклад у віршованій формі, який найкраще передає дух оригіналу. Його переклад «Книги Трагедії» Григора Нарекаці у 2004 році стала лауреатом Форуму видавців у Львові.
